ПожертвуватиКвитки
Біологія ведмедя

Біологія ведмедя

Ведмідь – це велика тварина, хижак із складною стратегією харчування. 

22.6.2022

Ведмідь в природі постійно ходить по території та шукає їжу. Звичайно, якщо його годують, сотні квадратних кілометрів йому проходити не треба. Але його мозок, нервова система, мускулатура та вся фізіологія і поведінка загалом заточені на рух і вирішення когнітивних задач. Ведмідь постійно має «думати»: де знайти їжу, як дістати хробачка з-під колоди, чи дозріли вже ягоди на галявині, як швидко зловити рибу, як високо залізти на дерево за яблуком. Якщо ведмідь сидить на маленькій площі і їсть з годівниці, він починає деградувати – фізично і психічно. Починаються поведінкові розлади – стереотипні рухи, самокалічення. Спостерігається атрофія м’язів, випадіння шерсті, погіршення зору, артрозні процеси в суглобах. Яка ж площа достатня? Організація FOUR PAWS вважає оптимальною площу 0,5 га на ведмедя, Європейська Асоціація зоопарків – від 0,1 га на пару. Загалом, якщо тварина здорова і активна – чим більше, то краще. Але точно не можна тримати ведмедів в клітках площею 30-60 квадратних метрів, як зазвичай тримають їх у звіринцях при готелях та ресторанах.

Що їсть ведмідь? Фрукти, овочі, ягоди, м’ясо, рибу, комах, корінці рослин, горіхи. Ведмедя не можна годувати відходами з кухні, свининою, солодощами, давати алкоголь чи згущене молоко. Це знищує йому зуби та спричиняє захворювання шлунково-кишкового тракту.   

Пошук