За нашими даними, проблемні місця утримання ведмедів у нашій країні можна здебільшого об’єднати в декілька категорій.

• Мисливські притравлювальні станції. Хоча цькування собаками ведмедів офіційно заборонено, все ж ця практика подекуди продовжується підпільно. Цих ведмедів рятувати найважче, адже місця недоступні широкому колу людей. При реабілітації треба працювати з фізичними і психічними травмами. Наші Машутка, Тайсон та Квітка та інші саме з таких місць.
• Приватні звіринці. Ведмедів часто утримують люди, що не мають уявлення про їхні потреби як виду. Тож тварини живуть у клітках, не маючи можливості проявляти природну поведінку. А через відсутність контролю над цією діяльністю в таких місцях часто трапляються випадки жорстокого поводження. З такого звіринця до нас приїхала ведмедиця Ласка, яку конфіскували разом з іншими хижаками, рятуючи від смерті. Тепер вона навчилась лазити по деревах і знайомиться з сусідами.

• Цирки. Ведмедів і досі подекуди змушують виступати на манежі. Все їхнє життя — це дресура та клітки. Через постійні гастролі такі ведмеді не сплять взимку, через жорстоку дресуру бояться людей. Через тісні клітки і поганий корм зазвичай дуже недогодовані і мають багато порушень поведінки, нерідко їм дають алкоголь. У ВЕДМЕЖОМУ ПРИТУЛКУ Домажир живуть колишні артистки Юля, Христина та Зоя. Ветеринари дуже багато працювали з ними. Хірургічні операції, лікування зубів, огляди — все це заради максимально можливого відновлення здоров’я. Їм важче, ніж іншим, і треба трошки більше часу звикнути до відсутності стресу.
• Ресторани та готелі, що утримують ведмедя заради атракції відвідувачів. Зазвичай це тісні клітки в шумному місці і годування ведмедів шкідливими для тварин залишками їжі з кухні. З таких місць до ВЕДМЕЖОГО ПРИТУЛКУ Домажир потрапили Маня і Потап, Даша і Леля. Їхня реабілітація включає в себе, передусім, правильний раціон та багато активності задля відновлення інстинктів та природної поведінки. Бо до цього вони не знали, що таке бігати по лісу чи плавати в басейні.